ЗАХМЕ́ЛЕНИЙ, а, е, рідко.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до захмелити 1.
2. у знач. прикм. П’яний, захмелілий. * Образно. Свистуни й соловейчики на захмелених вечорах, Гадаєте, земля вам намазує булку І звисає ковбасами на яворах? (Андрій Малишко, Листи.., 1961, 77).