ЗАХЛЬОСТУВАТИ 1, ую, уєш, недок., ЗАХЛЕСНУТИ, ну, неш, док., перех.
1. Заливати, затоплювати, засипати чим-небудь, рвучко рухаючись. Блиснув промінь прожектора на сторожовому катері, але й промінь, здається, захлеснули розлючені хвилі (Олесь Донченко, II, 1956, 473); Двері гуртожитку були відкриті. Вітер захльостував їх снігом (Натан Рибак, Час, 1960, 286).
2. тільки 3 ос., перен. Підкоряти когось, щось, оволодівати ким-, чим-небудь. От-от вирвуться на волю незконтрольовані почуття, затоплять, захлеснуть собою світ (Іван Ле, Міжгір’я, 1953, 53);
// безос. Я почуваю, що мене затягає в болото міщанського життя, захльостує дрібнобуржуазною стихією (Василь Еллан, II, 1958, 18).
ЗАХЛЬОСТУВАТИ 2, ую, уєш, недок., ЗАХЛЬОСТАТИ, аю, аєш, док.
1. перех. Забивати хлистом, батогом, різкою і т. ін.; засікати.
2. тільки док., неперех., перен. Почати хльостати, видавати різкі звуки, що нагадують свист. З окопів по бронетранспортерах дружно захльостали станкові й ручні кулемети (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 377).