ЗАХЛЯЛИЙ

ЗАХЛЯ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до захлянути, захляти;
//  у знач. прикм. — Чого ви, люди добрі, такі замлілі, захлялі, миршаві, аж тлінні; ще гірші од наших циган? — спиталась Богаза (Нечуй-Левицький, III, 1956, 296); Есесівці тюпали в своїй обвислій, зганьбленій уніформі, опустивши погляди вниз, тупо скоряючись долі. Спітнілі, зарослі, обшарпані, мов юрмища захлялих лісових волоцюг (Олесь Гончар, III, 1959, 451).