ЗАХЛА́ННИЙ, а, е, діал. Жадібний. Захланному Микиті жаль було нагарбаних у селі грошей (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1957, 507); Татарський хан з захланною ордою, Здолавши далеч степових доріг, Своє шатро поставив під скалою, Але пройти за перевал не міг (Леонід Первомайський, II, 1958, 97);
// Ненажерливий. Ще як було воно миршавим сліпеньким цуценятком, то, як і всі, годувалося маминим молоком. Захланне було воно, пискляве (Юрій Мельничук, До раю.., 1961, 5);
// до чого. Завзятий. Ксеня крокує поруч з Василиною, сапа в сапу, намагаючись.. не відстати від захланної до праці ланкової (Володимир Бабляк, Вишневий сад, 1960, 61)..
ЗАХЛАННИЙ
Тлумачення слова