ЗАХЕ́КАНО, розм. Присл. до захеканий. Хтось підбіг. Захекано вимовив: — Таки втекли… Не наздогнав… (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 347); * Образно. Мовчали ті жінки, лиш терниці трахкотіли та за повіткою, за городами млин захекано чмихав (Андрій Головко, II, 1957, 25).
ЗАХЕКАНО
Тлумачення слова