ЗАХАРКАТИ, аю, аєш, док., розм.
1. неперех. Почати харкати. * Образно. Легкі батареї ще з більшою люттю захаркали шрапнеллю, задзьобали гранатами (Петро Панч, I, 1956, 147).
2. перех. Забруднити, заплювати харкотинням. Майстер чіплятися почав.. Ну, терпіла, терпіла [Маруся], та й захаркала очі. За це й звільнили (Андрій Головко, II, 1957, 371).