ЗАХАРА́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до захарастити. О, скільки тут машин! Мало не вся вулиця захаращена ними (Іван Рябокляч, Жайворонки, 1957, 126); Перша світова війна зробила так, що після 1914 року карпатські багаті ліси довго були запущені, захаращені і занедбані (Терень Масенко, Під небом.., 1961, 198);
// захаращено, безос. присудк. сл. Широке подвір’я було захаращено цеглою, дошками, довжелезними залізними балками (Олесь Донченко, Секрет, 1947, 104).
ЗАХАРАЩЕНИЙ
Тлумачення слова