ЗАКА́ЗНИК, азника, чол. Місце тимчасової заборони полювання. Створено.. господарства, де налагоджена єгерська охорона [пернатої дичини], визначені сезонні заказники (Вечірній Київ, 7.VIII 1957, 4); А скільки знаємо прикладів, коли в заповідниках чи в заказниках ті ж самі зайці, ті ж самі дикі кози від людей не тікають, людей не бояться (Остап Вишня, II, 1956, 275).
ЗАКАЗНИК
Тлумачення слова