ЗАКАРПА́ТЦІ, ів, мн. (одн. закарпатець, тця, чол.). Жителі Закарпаття. — Не переварюю я Масла, дуже він масний, гумовий, а от не впіймав за руку — не тягни до буку, як каже закарпатець Михайло (Антон Хижняк, Невгамовна, 1961, 128); А скільки хорошого запозичили наші сусіди у закарпатців! Угорці уважно вивчають досвід передових тваринників і механізаторів (Радянська Україна, 8.IX 1962, 3).
ЗАКАРПАТЦІ
Тлумачення слова