ЗАКАРЛЮ́КА, и, жін., розм. Що-небудь у формі незвичного вигину, гачка (перев. про знаки письма, цифри і т. ін.). Люди підходили до приговора, скидали шапки і руками та грудьми видавлювали під ним якісь, на коріння схожі закарлюки або ставили хрестик (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 638); Тільки тепер помітив [Федір], що паперова накидочка на тумбочці і сама тумбочка обмальовані рядками цифр, закарлюками-формулами (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 199).
ЗАКАРЛЮКА
Тлумачення слова