ЗАКАПРИЗУВА́ТИ, ую, уєш, док. Почати капризувати. Він [хворий] пообідав без охоти, залишивши майже все цілим. Потім занудьгував, закапризував, примушував дівчину весь час сидіти біля нього (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 99); * Образно. — Сьогодні мій верстат закапризував зранку, — скаржилась вона майстрові, — двічі ремінь скидав зі шківа (Олесь Донченко, VI, 1957, 160).
ЗАКАПРИЗУВАТИ
Тлумачення слова