ЗАКАНДЗЮ́БЛЕНИЙ, а, е, розм. Який закандзюбився, загнувся. Вона наставила над моїм ротом свою суху із закандзюбленими пальцями руку й люто просичала: — Цить! мовчи!.. (Панас Мирний, IV, 1955, 333).
ЗАКАНДЗЮБЛЕНИЙ
Тлумачення слова
ЗАКАНДЗЮ́БЛЕНИЙ, а, е, розм. Який закандзюбився, загнувся. Вона наставила над моїм ротом свою суху із закандзюбленими пальцями руку й люто просичала: — Цить! мовчи!.. (Панас Мирний, IV, 1955, 333).