ЗАКА́ЛЕЦЬ, льця, чол. Непористий, глевкий шар хліба чи якогось печива над нижньою шкуринкою. Хліб вийшов липкий, з закальцем на два пальці (Нечуй-Левицький, II, 1956, 302); Щоб уникнути закальця тіста при випіканні, перше ніж покласти повидло або якийсь інший фарш, тісто зверху посипають тонким шаром тертої черствої булки (Українські страви, 1957, 343).
ЗАКАЛЕЦЬ
Тлумачення слова