ЗАКАЛАМУ́ТИТИ, учу, утиш, док., перех. Каламутячи, зробити каламутним, непрозорим. * Образно. Очевидна річ, що такі вісті мусили відразу закаламутити його чисту радість (Іван Франко, VI, 1951, 77).
♦ Не закаламутити води кому — не зробити кому-небудь чогось прикрого, поганого. — Мій батько недовго пожиє [поживе], а хоч і пожив, то ви бачили самі, що він нікому води не закаламутить (Іван Франко, III, 1950, 442).
ЗАКАЛАМУТИТИ
Тлумачення слова