ЗАЮ́ШЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до заюшити. Проходить красивий Іван — заюшений кров’ю, обшарпаний, одним словом — битий (Юрій Яновський, IV, 1959, 94); Звір наближався, заюшений піною, вмішаною з кров’ю (Володимир Гжицький, Опришки, 1962, 205).
ЗАЮШЕНИЙ
Тлумачення слова