ЗА́ЙНЯТІСТЬ, тості, жін.
1. Стан людини, яка постійно зайнята якою-небудь роботою, справою. На відміну від капіталізму планова соціалістична система господарства поєднує прискорення технічного прогресу з цілковитою зайнятістю всього працездатного населення (Програма КПРС, 1961, 58).
2. Стан людини, яка не має вільного часу. Тільки-но Потопальський, пославшись на свою надзвичайну зайнятість, вийшов з кабінету, за ним рушив і Пакришень (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 27).