ЗАЇ́ЛІСТЬ, лості, жін., діал. Злість. Він оживився, очі його горіли і з уст щез вираз тупої заїлості (Іван Франко, III, 1950, 21); Люди слухали науки, плескали з утіхи в руки, страх подобалась їм смілість і відвага і заїлість (Осип Маковей, Вибр., 1954, 424).
ЗАЇЛІСТЬ
Тлумачення слова