ЗАЇ́ДОК, дку, чол., розм. Те, що їдять після чогось випитого або з’їденого; закуска. Заради таких проводів знайшлась у домі й чарка на дорогу, і сала шматок на заїдок (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 292); Бундючно підвелося над столом спечене порося, а при ньому і хрін-крепак, і редька з хвостиком, і цибулька з вусиком, і молода картопля, укропом посипана. А на заїдок до того всього можуть підоспіти ще й карасі в сметані (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 220);
// Легка страва. — Корівка в дворі — не тільки свіжа страва в хаті. Це й ліки дітям, і заїдок косареві (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 110).
ЗАЇДОК
Тлумачення слова