ЗАЙДИ́ГОЛОВА, и, чол. і жін. Неврівноважена людина, вчинки якої позбавлені розсудливості, здорового глузду. Син чаплинського крамаря, зайдиголова й бешкетник, Хлопєшка майже не жив дома (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 308).
ЗАЙДИГОЛОВА
Тлумачення слова