ЗАЙЧЕНЯ́ТКО, а, сер. Пестл. до зайченя. А онде, відбившись від неньки, Притиснувши вуха до спинки, Сидить зайченятко маленьке (Ігор Муратов, Піонер. слово, 1951, 39); * У порівняннях. — Вам засвітити? — зіскакує [донька] на холодну долівку, зайченятком котиться до припічка, вигрібає коцюбою жар і починає видувати вогонь (Михайло Стельмах, I, 1962, 378).
ЗАЙЧЕНЯТКО
Тлумачення слова