ЗАІСКРИТИСЯ, иться, док.
1. Почати іскритися, переливатися іскрами. В кімнаті спалахнуло яскраве світло.. Заіскрилися кришталеві чарочки, заблищав посуд (Василь Кучер, Голод, 1961, 459); Вже розійшлися хмари і на небі з’явилося сонце, повеселішав садок, заіскрилися сніжинки (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 266); * Образно. Буває таке: неждано-негадано побачиш щось хороше, зрадієш, і все в тобі заіскриться (Ярослав Гримайло, Подробиці.., 1956, 43).
2. Почати виблискувати, сяяти від збудження, гніву, радості, щастя (про очі). Нахмурився й січовик: заграла молодакров, заіскрились очі: розсердила його та зневага (Олекса Стороженко, I, 1957, 335); Його очі заіскрилися живою радістю (Іван Франко, II, 1950, 247).