ЗАІСКРИТИ 1, ить, док. Те саме, що заіскритися. Дрібні хвильки заіскрили і спалахнули багрянцем (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 146); Хлопчик побачив добре знайоме йому лице матері; очі його заграли, заіскрили радістю (Панас Мирний, I, 1954, 323);
// безос. Микола розмахнувся і так ударив кайлом в землю, що аж заіскрило (Дмитро Ткач, Плем’я.., 1961, 48).
ЗАІСКРИТИ 2 див. заіскрювати.