ЗАІРЖА́ВЛЕНИЙ, ЗАРЖА́ВЛЕНИЙ, а, е. Покритий іржею, ржею. Сам [Кажан] кинувся у яму, тремтячими, чорними, мов коріння, руками підняв заіржавлене віко (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 47); Поки я недужа, не клич до одваги, В заржавлених піхвах меча не воруш (Леся Українка, I, 1951, 156).
ЗАІРЖАВЛЕНИЙ
Тлумачення слова