ЗАІНТЕРЕСО́ВАНІСТЬ, ності, жін., без додатка і в чому.
1. Наявність інтересу до чого-небудь, що дає вигоду, приносить користь. Колгосп поєднує особисті інтереси селян з суспільними, загальнонародними інтересами, індивідуальну і колективну заінтересованість в результатах виробництва (Програма КПРС, 1961, 67); Багатьом ковалівцям прояснилося. Стало ясно, чого тікали з села. Не було матеріальної заінтересованості (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 123);
// Наявність прагнення, бажання здійснити щось. Письменник [11. Панч] зумів відобразити суттєві риси героїчного робітничого класу, його кровну заінтересованість у відбудові промисловості, його любовне ставлення до праці (Історія української літератури, II, 1956, 449).
2. Цікавість, допитливість.