ЗАҐРАТО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до заґратувати. — А тепер я тут, в сій.. заґратованій залізом клітці (Леся Українка, III, 1952, 678);
// у знач. прикм. Поїзд зупинився на чорному, з єдиною свічкою в заґратованому вікні, полустанку (Михайло Стельмах, I, 1962, 170); Заґратовані двері.
ЗАҐРАТОВАНИЙ
Тлумачення слова