ЗАГВИ́НЧУВАТИСЯ, ується, недок., ЗАГВИНТИ́ТИСЯ, иться, док.
1. Обертаючись за гвинтовою нарізкою, закріплюватися або доходити до певного положення. * Образно. Дві доби тривав пекельний гуркіт, хрипке гавкання зеніток, пронизливе виття бомб, що загвинчувалось у душу, в мозок (Семен Журахович, Звич. турботи, 1960, 178).
2. тільки недок. Пас. до загвинчувати.