ЗАГУСТІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до загустіти. Поки вони [свічки] прокльовували своїми золотими квасолинками церковну, загустілу від холоду напівтемряву, Мар’ян то журився над труною, то виходив на цвинтар (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 181);
// у знач. прикм. Для розріджування загустілих лаків є готові розчинники (Столярно-будівельна справа, 1957, 239).
ЗАГУСТІЛИЙ
Тлумачення слова