ЗАГУ́СКЛИЙ, а, е, розм., рідко. Дієпр. акт. мин. ч. до загускнути. Бачура йшов по грузькій, трохи загусклій від вечірнього легкого морозцю дорозі (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 138);
// у знач. прикм. В загусклому присмерку батальйон впритул підійшов до німецьких позицій і зразу ж розпочав бій (Леонід Первомайський, Невигадане життя, 1958, 165).
ЗАГУСКЛИЙ
Тлумачення слова