ЗАГУР́КАТИ, аю, аєш, док. Почати гуркати, видаючи, утворюючи гуркіт, стук, шум. В сінях загудів сердито бас, задзвеніли цимбали, заплакали три скрипки і загуркав бубен [бубон] (Іван Франко, VIII, 1952, 64); В залі заплескали в долоні й виразно загуркали лавами, умощуючи їх для глядачів (Григорій Епік, Тв., 1958, 424);
// безос. Потім застукотіло в двері, неначе хто штурхав палицею, а потім загуркало кулаком (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 239).
ЗАГУРКАТИ
Тлумачення слова