ЗАГУМЕ́НОК, ЗАГУМІ́НОК, нку, чол., діал. Місце за током. Як виміркував [Василь], так і зробив. Лишив стару на ґаздівстві, а сам із синами гайда на загумінок (Іван Франко, I, 1955, 128); * Образно. Життя сина виходило на широкі шляхи, тож не сидіти йому серед лопухів та кропиви переяславських загуменків (Антоненко-Давидович, За ширмою, 1963, 213).
ЗАГУМЕНОК
Тлумачення слова