ЗАГУЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ЗАГУЛЯТИСЯ, яюся, яєшся, док.
1. Довго бути, затримуватися на гулянні, прогулянці. Зітхнула [мати]: — Та ви ж довго не загулюйтесь, діти (Степан Васильченко, II, 1959, 174); Трапилось так, що й цього вечора я загулявся допізна (Юрій Збанацький, Мор. чайка, 1959, 79).
2. тільки док. Довго гуляючи, забути про все інше. — Прости мені, серце Ганнусю! А я загулялась та й забула, що завтра неділя (Нечуй-Левицький, I, 1956, 100); Не любила Марва, що її чоловік часто так загуляється з дітьми.., що про все забудеться (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 165).