ЗАГУГОТІТИ, отить, док., розм. Почати гуготіти;
// безос. Дітвора так і сипнула в сад ..Загуготіло, загомоніло коло нас: звісно, діти (Марко Вовчок, I, 1955, 135); Під плитою тим часом уже загуготіло.. Поліно за поліном охоплювалося вогнем (Любов Яновська, I, 1959, 364).
ЗАГУГОТІТИ
Тлумачення слова