ЗАГУГНЯ́ВИТИ, влю, виш; мн. загугнявлять; док., розм. Почати гугнявити. Варивон змовницьки підморгнув Дмитрові волохатою бровою і низько, точнісінько, як їхній дячок, загугнявив: — Господу помо-о-о-лимся! (Михайло Стельмах, II, 1962, 271).
ЗАГУГНЯВИТИ
Тлумачення слова