ЗАГУЧА́ТИ, чу, чиш, док., розм., рідко. Почати гучати. Бухнув здоровенний сніп проміння від землі аж під небо і щось глухо загучало (Іван Франко, VIII, 1952, 406); Шпурнув Яким раз, другий камінням у вербу, поцілив і в осяче гніздо, аж мушня роєм загучала, стала вилітати з верби (Степан Ковалів, Світ.., 1960, 9).
ЗАГУЧАТИ
Тлумачення слова