ЗАГУЦАТИ

ЗАГУЦАТИ, аю, аєш, док., розм.

1. перех. Почати гуцати, підкидати на руках, колінах (дитину і т. ін.).

2. неперех. Те саме, що застрибати 1. Він повернувся до купини, загуцав на ній, наче готуючись до танцю (Михайло Стельмах, I, 1962, 346).