ЗАГУБЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., рідко, ЗАГУБИТИСЯ, гублюся, губишся; мн. загубляться; док.
1. тільки 3 ос. Пропадати, губитися через неуважність кого-небудь; протилежне знаходитися. Ніколи листи не пропадали — тож дивно було б, коли б цей лист і навіть газети загубилися (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 170); — Пробка загубилась, — признався Василь з неприхованою досадою. — Ось звідси, бачите? І куди вона ділась, нечистий її знає! (Олександр Довженко, I, 1958, 81).
2. Ставати невидимим, непомітним на фоні або серед чого-небудь. Лижний слід звернув з дороги і загубився десь у лісі (Юрій Збанацький, Ліс. красуня, 1955, 38); Вузькі, лукаві очиці [отця Миколая] зовсім загубилися поміж одутлими щоками і горбкуватим переніссям (Михайло Стельмах, I, 1962, 264); Діставши облизня, фашист тікає, як не перерветься, намагається притиснутись до землі і загубитись на тлі зелених дерев (Юрій Яновський, I, 1954, 48);
// Зникати з поля зору, змішуючись з ким-, чим-небудь. Аркадій ступив за сніговий серпанок, що густо миготів перед очима, і одразу ж загубився серед запорошених снігом спин перехожих (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 51); Левко з Карпом загубились у натовпі. Ніхто з людей їх не помітив (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 125);
// Переставати сприйматися, відчуватися, втрачаючи свою силу (про звуки, запахи і т. ін.). Мій крик загубивсь у бурханні негоди, В побоїщі вітрів (Леся Українка, IV, 1954, 129);
// Зникати, стікаючи куди-небудь (про воду). Вода, зустрівши опір, на якусь хвилину загубилась десь в глибинах перегатки, потім невеличкими струмочками почала знову пробиватися в котлован (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 294).
3. від кого, де і без додатка. Залишатися без кого-небудь, відставши, заблукавши дось. Може я заблукалась у житі, як у лісі, та й загубилась там од людей?.. (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 353); — Здрастуйте, Людмило Петрівно, — заговорила Оля швидко-швидко, — от нам привели дівчинку, вона загубилася (Оксана Іваненко, Таємниця, 1959, 80); Загубившись.. на ярмарку, де батько продавав дьоготь, Пірат щез (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 499).
4. тільки 3 ос. Зникати, втрачатися поступово. Уявлення про час загубилося. Здавалося, що з тієї хвилини, як вона потрапила в болото, минула ціла вічність (Олесь Донченко, II, 1956, 55).
5. тільки 3 ос. перен., рідко. Залишатися забутим, знехтуваним, невикористаним. Не слухайте отих речей підступних, та знаю, що даремне згине рада, бо я сама собі її давала і власна рада марне загубилась (Леся Українка, I, 1951, 136); — Шкода, коли б наш досвід, здобутий такою ціною, пропав, загубився (Олесь Гончар, III, 1959, 114).