ЗАГРОМАДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАГРОМАДИТИ, джу, диш, док., перех., розм.
1. рідко. Збирати, громадити що-небудь у купу; згрібати. Марина загромадила її [дерев’яну сокирку] враз із трісками і вкинула в піч (Іван Франко, IV, 1950, 467).
2. чим. Заповнювати великою кількістю чого-небудь; захаращувати. Багато речей загромаджувало собою кімнату (Анатолій Шиян, Партиз. край, 1946, 40).
3. у чому. Закопувати в чому-небудь. — Тепер Троянці в западні. Живцем в землі їх загромадим, Разком на той світ одпровадим (Іван Котляревський, I, 1952, 219).