ЗАГРЮКАТИ

ЗАГРЮКАТИ, аю, аєш, док., об що, у що, чим і без додатка. Почати грюкати, створюючи сильний шум при ударах, поштовхах і т. ін. В тюрмі почалася повірка: забриньчали швидко ключами, часто загрюкали молотками об залізні грати. Поспішали (Степан Васильченко, I, 1959, 71); А лиш стемніло, по всьому місту.. уже загрюкали [фашисти] прикладами в двері, пішли облавами на людей (Олесь Гончар, II, 1959, 35); Здалека гуркотів поїзд. Загрюкали речами, зачовгали чобітьми (Леонід Смілянський, Зустрічі, 1936, 217); На хуторі знялася метушня. Загрюкали двері, залунали голоси (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 64).