ЗАГРІВАТИ, аю, аєш, недок., ЗАГРІТИ, ію, ієш, док., зах.
1. перех. Робити теплим, гарячим; зігрівати. Велика ватра груди загріває… (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 78); — На вам, діду, хоч чоботи тії, Що на плечах несу я — отож, В них загрієте ноги старії, Бо до міста не близько й мороз (Іван Франко, XIII, 1954, 137).
2. перех., перен. Морально підтримувати кого-небудь; втішати, підбадьорювати когось. Твої теплі слова загріли, заохотили ту, що на роздоріжжі.. стояла та безнадійно споглядала (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 257);
// до чого. Заохочувати, закликати, підбурювати до дії і т. ін. «Валіть! Коліть!».. Так генерал нас загрівав до бою (Іван Франко, X, 1954, 62).
3. перех., до кого, чого, перен. Викликати інтерес, привертати до себе. Я не вважаю себе ані таким великим талантом, ані жодним героєм,.. щоб моя особа могла загріти всіх до себе (Іван Франко, I, 1955, 30).
4. тільки док., неперех. Почати гріти. Іде дощ, доки йде, а відтак і сонечко загріє (Юрій Федькович, Буковина, 1950, 127).