ЗАГРІБАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ЗАГРЕБТИСЯ, буся, бешся; мин. ч. загрібся, загреблася, лося; док.
1. Заглиблюватися, заховуватися в що-небудь, загортаючи, засипаючи себе чимось. Виправ [Оверко] завожену сорочку, простелив на траві, а сам загрібся в гарячий пісок, задрімав (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 129); Заховалися в нірках ховрахи, птахи загреблися глибше в гнізда (Олексій Полторацький, Дит. Гоголя, 1954, 4);
// розм., рідко. Проникати куди-небудь, врізуючись, заглиблюючись. — Трактор загребеться — виступає вода (Костянтин Гордієнко, Дівчина.., 1954, 113); * Образно. Він любив науку для науки і все загрібався в філософію глибше й глибше (Нечуй-Левицький, I, 1956, 376).
2. тільки док., перен., розм., де, в чому. Залишитися жити далеко від центру, в глушині. В горах загрібся, між бойками (Іван Франко, VII, 1951, 17); Мрією [сестри] було: закінчити школу й загребтися на селі.. — потонути у тихій роботі (Антін Крушельницький, Буденний хліб.., 1960, 116).
3. тільки док. Почати рухати у воді руками і ногами. Тимко шалено загрібся руками й ногами,.. пробивався вплав до берега (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 122).
4. тільки недок. Пас. до загрібати 1—3.