ЗАГОТІВНИК

ЗАГОТІ́ВНИК, а, чол.

1. Той, хто робить заготовку (у 2 знач.).

2. рідко. Те саме, що заготівельник. В колгоспі він — заготівник худоби (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 179).