ЗАГОРО́ДЖЕННЯ, я, сер. Спеціальна перешкода, певна споруда або засоби руйнування для перекриття підступів до чого-небудь. Між окопів і щільних дротяних загороджень рвуться снаряди (Олександр Довженко, I, 1958, 35); — Попереду нас три катери прорвуть бонові загородження, розчистять прохід у бухту (Дмитро Ткач, Крута хвиля, 1956, 263).
ЗАГОРОДЖЕННЯ
Тлумачення слова