ЗАГО́РНЕНИЙ, ЗАГО́РНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до загорнути. Коло замчища стояв перед Кирилом молодий парубок і держав у руці щось кругле, у білу хустину загорнене (Панас Мирний, III, 1954, 356); На столі, дбайливо загорнутий у чистий рушник, лежав тільки черствий окраєць гречаного хліба (Олесь Донченко, III, 1956, 7).
ЗАГОРНЕНИЙ
Тлумачення слова