ЗАГОРЛА́ТИ, аю, аєш, док., перех. і неперех., розм. Почати горлати. — Та чого ти дивишся? Бий! — загорлав Масло. — Хлопці! Женько! Вольдемар! — Але хлопці ніби не чули цього вигуку (Антон Хижняк, Невгамовна, 1961, 169); Раптом несподівано, десь зовсім близько спросоння, але гучно і протяжно, загорлав півень (Олександр Копиленко, Земля.., 1957, 95); Два парубки загорлали на подвір’ї протяжливу пісню (Михайло Стельмах, На.. землі, 1949, 175).
ЗАГОРЛАТИ
Тлумачення слова