ЗАГОРЛА́НИТИ, ню, ниш, док., перех. і неперех., розм. Почати горланити. — Стій!! Стрілять буду! — загорланив Гнат, добуваючи з кишені револьвер (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 191); Посеред вулиці Січкар заточився, про всякий випадок вдаючи з себе п’яного, загорланив (Михайло Стельмах, II, 1962, 39).
ЗАГОРЛАНИТИ
Тлумачення слова