ЗАГОЛУБІТИ, іє, док.
1. Почати голубіти; стати голубим. Воно [морс] вже збудилось, здригнулось, заголубіло (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 415); Ось над баварськими Альпами заголубіло небо, скоро підніметься жовте сонце (Олекса Гуреїв, Осок. друзі, 1946, 82).
2. Виділитися своїм голубим кольором. Там, де гай осінній пожовклий, прозорий, поруділий,.. — раптом заголубіло щось (Павло Тичина, I, 1957, 262); Квіти яскраво заголубіли на білій скатертині (Микола Олійник, Чуєш.., 1959, 36).