ЗАГО́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до заголити 1. Обличчя та заголені до ліктів руки Кошубського були темно-шоколадного кольору (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 190); До заголеного рожевого стегенця переляканої пані Роксолани повзе, звиваючись, якась руда зміючка (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 14).
ЗАГОЛЕНИЙ
Тлумачення слова