ЗАГОЮВАТИ

ЗАГОЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАГОЇТИ, ою, оїш, док., перех. Виліковувати ушкоджені місця, рани на тілі; гоїти. Він кілька місяців пролежав у лазаретах, загоюючи рану, одержану в бою з партизанами (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 126); Хіба я можу чародійським словом загоїти всі рани, спинити всю кров, згасити всі пожежі?.. (Іван Франко, II, 1950, 63);  * Образно. Радянська возз’єднана Україна відбудовується, загоює страшні рани, фашистами заподіяні (Остап Вишня, I, 1956, 293); — Випий трошки сього зілля — Все лихо загоїть (Тарас Шевченко, I, 1951, 52); — Ватю, серце, не говори так! І рани гояться, і серце можна загоїти!.. — втішала мати (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 142).