ЗА́ГОДЯ, присл., розм. Те саме, що заздалегідь. — Тільки, діду, я загодя скажу, що в мене є невеличкий хлопчик (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 217); Марія скоро помітила Юрків замір і загодя люто вдарила його по руці (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1950, 89).
ЗАГОДЯ
Тлумачення слова