ЗАГНИ́БІДА, и, чол. і жін., фам. Те саме, що скнара. Хлопцям ти [золото] втіху даєш, а на старості Скільки загнибід розплодиш та скнарості! (Павло Грабовський, I, 1959, 609); — Він, дядько, нівроку загнибіда — скупенький у мене (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 296).
ЗАГНИБІДА
Тлумачення слова